Стан справ у будівельній галузі варто розглянути Кабміну

16 липня 2008

Валерій Литвицький керівник групи радників голови Національного банку України.

Перше. Зараз багато розмов про можливу стагнацію будівельної галузі. Звичайно, я підтримую ідею орієнтувати валютно-курсову і кредитну політику на те, щоб не було руйнівних процесів. Але я думаю, що це стосується не тільки цієї галузі. Тому з боку Національного банку є розуміння ситуації.

Друге. Я запропонував би вам вийти з ініціативою про розгляд стану будівельної галузі на засіданні Кабінету Міністрів та Ради національної безпеки і оборони України.

Третє. Національний банк займається грошима, і він зацікавлений, щоб ці гроші були злиті «в екстазі» з товарною пропозицією, в тому числі такої галузі, як будівництво. Інакше ціни будуть зростати. А наш конституційний обов’язок ми будемо виконувати не так, як слід.

Приблизно 5% ВВП створюється будівельною галуззю. Якщо в ній депресія, стагфляція, то від цього негативний ефект мають всі галузі. Тому ми дуже чутливо відносимося до того факту, що в цій галузі не стагфляція, не стагнація. В цій галузі рецесія, справжня рецесія. Стагфляція — це тупцювання на місці, поєднане із зростанням цін. Але у будівництві рецесія — це спад. 3,8% падіння за 5 місяців. Гірше було лише у 2005 році. Тоді було зафіксоване падіння біля 13%.

Є ще один індикатор — сільське господарство. Там динаміка ВВП — 0,4% за 5 місяців. Це рівень фоновий, дуже низький. Ми розраховуємо на врожай. Але, зверніть увагу, 10% ВВП, навіть 8% ВВП створює нині сільське господарство, а бувало й 15%. І плюс 5% — будівництво. Ці галузі разом створюють близько 26 мільярдів доларів ВВП. Стагфляції в цілому по економіці немає. Але є декілька галузей з від’ємною динамікою. ВВП з мінусом — у сферах освіти, охорони здоров’я. Однак там невеликі мінуси. Але найбільший мінус у будівництві. Є ще у нас нафтопереробка, але її вага у створенні ВВП не така велика. Ми вважаємо, що ситуація в будівництві варта того, щоби підняти питання на державний рівень. Я маю на увазі рівень Кабінету Міністрів України, може, навіть РНБО.

Четверте. Що Національному банку потрібно взяти до уваги. Я висловлюю власну позицію. Потрібно призупинити зростання оптових цін. Ми по їхній інфляції — чемпіони Європи в цьому році. Ціни виробників на метал зросли на 50%. Якщо взяти всі ціни виробників, то вони піднялися вже на 29,3%. До цього найвищим був показник 2004 року — 24,2%. Ми за 6 місяців маємо 29,3%. Тому ви своїми доходами не можете дотягнутися до таких цін. Сказати, що банки не дають гроші, було б неправильно. Кредитів економіка отримала на 100 мільярдів більше. Власні доходи вашої галузі за січень-травень минулого року були 200 мільярдів, нині — 317 мільярдів. Тобто грошей, начебто, вистачає. Проблема у вартості цих грошей, процентних ставках. А процентні ставки за такої інфляції і при таких ризиках будуть високі. Тому наше спільне завдання домогтися того, щоб і оптові, й роздрібні ціни пішли донизу. Якщо нам не вдасться цього зробити, ваші претензії будуть правильними. Якщо ми хочемо давати гроші однією рукою, то комерційним банкам, у тому числі Нацбанку, потрібно створювати такі умови, щоби ми їх не забирали через інфляцію другою рукою. Це головне завдання.

П’яте. Інвестиційний попит. Якщо будівництво у рецесії, це означає, що інвестиційний попит послаблений.

Источник: delo.ua