Здешевлення будiвництва житла - одне з першочергових завдань Уряду

16 травня 2008

Програма будiвництва доступного житла в Українi має стати нацiональним прiоритетом. Для практичної реалiзацiї цiєї програми Уряд почав здiйснювати конкретнi заходи.

У Мiнiстерствi регiонального розвитку та будiвництва України завершено розробку проекту закону „Про забезпечення громадян доступним житлом”. Вiн визначає загальнi правовi, органiзацiйнi та економiчнi засади забезпечення громадян доступним житлом. В документi, зокрема, зазначається, що право на доступне житло мають громадяни, якi потребують полiпшення житлових умов вiдповiдно до законодавства, не мають або втратили через пiдвищення своїх доходiв права на соцiальне житло та потребують державної допомоги. Такими, що потребують державної допомоги на будiвництво (придбання) доступного житла є громадяни, середньомiсячний сукупний доход яких в розрахунку на одну особу (члена сiм`ї) не дає їм права на отримання соцiального житла, але не перевищує чотирикратного розмiру середньомiсячної заробiтної плати в Українi. Наразi в черзi на житло перебуває 1,3 млн. сiмей в Українi, з них 400 тис. претендують на соцiальне житло, решта – потенцiйнi претенденти на доступне житло.

Чим же вiдрiзняється доступне житло вiд соцiального? Як пояснюють фахiвцi, соцiальне житло розраховане на найбiльш незаможнi верстви населення. Стандартна площа доступного житла бiльша вiд соцiального приблизно в пiвтора рази i дорiвнює майже 21 кв. метр на одну особу плюс 10 кв. метрiв на сiм’єю. Вважається, що ця норма вже пройшла апробацiю пiд час приватизацiї житлового фонду в нашiй країнi, при кредитуваннi будiвництва житла за бюджетнi кошти тощо.

Iснує прямий зв’язок мiж соцiальним та доступним житлом. Адже може бути так, що у людини, котра отримала соцiальне житло, згодом полiпшиться матерiальне становище i вона зможе взяти кредит для придбання кращого помешкання.

Як зазначається в законопроектi, розробленому Мiнрегiонбудом, доступне житло створюється шляхом нового будiвництва, розширення, реконструкцiї, капiтального ремонту житла, переобладнання нежитлових будiвель у житловi, у тому числi на пайових засадах, а також придбання житла. „Будiвництво доступного житла є прiоритетним. У разi придбання житла на вторинному ринку, його вартiсть не може перевищувати вартостi будiвництва доступного житла. Доступне житло використовується лише за призначенням вiдповiдно до правил користування примiщеннями житлових будинкiв. Протягом п`яти рокiв забороняється здавати його в оренду. У разi вiдчуження доступного житла ранiше п`ятирiчного термiну громадянин зобов`язаний повернути державi наданi йому кошти в якостi допомоги на будiвництво цього житла, – зазначається в законопроектi „Про забезпечення громадян доступним житлом”.

Як повiдомили в Мiнрегiонбудi, цього року Україна розпочне реалiзацiю пiлотних проектiв будiвництва доступного житла. Зi 190 проектiв-пропозицiй, що надiйшли до Мiнiстерства з областей, Мiжвiдомча комiсiя вибрала 72. Серед тих, хто наразi не виявив бажання брати участь у спорудженнi пiлотних проектiв, такi обласнi центри, як Луцьк, Ужгород, Житомир, Львiв, Iвано-Франкiвськ, Рiвне, Черкаси, Херсон, Днiпропетровськ. Причини вiдмови рiзнi, зокрема й через вiдсутнiсть земельних дiлянок, якi можна було б видiлити для будiвництва такого житла. Напевно, дехто з керiвникiв регiонiв країни ще не зовсiм усвiдомлює важливостi вирiшення проблеми житла...

Доступне житло – таке, що по кишенi пересiчним громадянам. У Мiнрегiонбудi уважно вивчається питання здешевлення будiвництва житла. Досвiд пiдказує, що його вартiсть можна зменшити завдяки широкому використанню мiсцевих будiвельних матерiалiв, якi в багатьох випадках не поступаються якiстю iмпортним аналогам, але водночас значно дешевшi в порiвняннi з ними. На вартiсть будiвництва впливає тривалiсть будiвельно-монтажних робiт. Як правило, чим довше споруджується будинок, тим дорожчими стають його квадратнi метри.

Мiнрегiонбуд має намiр пiдготувати перелiк будiвельних матерiалiв, що завозяться в Україну з-за кордону i яких потребують будiвельники для того, щоб Мiнфiн мiг створити умови для будiвництва заводiв, якi вироблятимуть їх вiтчизнянi аналоги. Це сприятиме зменшенню вартостi будiвництва житла.

Окрiм того, що держава повинна запровадити механiзм субсидування i дешевого кредитування жила, саме житло повинно бути не надто дорогим. Мiж тим, як свiдчить статистика, в Українi вартiсть будiвництво житла останнiми роками лише зростала. Так, наприклад, якщо в 2002 роцi один квадратний метр житла в панельному будинку у мiстi Києвi коштував в межах 1602 гривнi, то у 2007 – вже бiльш, як 6045 гривень. За iнформацiєю „Київмiськбуду”, однiєї з провiдних будiвельних компанiй України, до додаткових витрат, що збiльшують вартiсть будiвництва за рiшенням органiв мiсцевого самоврядування є передача житла виконавчому органу КМДА у розмiрi 10% вiд загальної площi, передача житла при видiленнi земельної дiлянки Головному управлiнню житлового забезпечення – 7% вiд загальної площi жилих будинкiв та 20% по земельних дiлянках в центральних районах мiста, сплата пайової участi на розвиток iнфраструктури мiста, будiвництво комунальних мереж, вiдрахування коштiв на будiвництво об’єктiв соцiальної сфери та ряд iнших вiдрахувань. Як стверджують представники будiвельних компанiй, додаткове навантаження на вартiсть будiвництва житла iнодi сягає 40% його вартостi.

Як вважають в Будiвельнiй палатi України, основними умовами для забезпечення збiльшення обсягiв житлового будiвництва та зменшення вартостi житла є: розробка заходiв зi спрощенню дозвiльних процедур для будiвельникiв, резервування в генпланах та безкоштовна передача землi для будiвництва доступного житла, державна пiдтримка iнвестицiйних проектiв спрямованих на розвиток житлового будiвництва, будiвельної iндустрiї, iнженерних мереж, об’єктiв соцiальної сфери, державна пiдтримка при пiдготовцi будiвельникiв, фiнансування будiвництва iнженерних мереж за рахунок експлуатуючих пiдприємств, фiнансування будiвництва об’єктiв соцiальної сфери за рахунок бюджетних коштiв.

Для вирiшення питань цiєї проблематики необхiдне нормативно-правове забезпечення. Зараз в Мiнрегiонбудi триває робота над розробкою законопроекту, який визначатиме граничну межу вiдрахувань на iнженерно-транспортну та соцiальну iнфраструктури будiвельними компанiями, незалежно вiд їхньої форми власностi та мiсцевостi, де споруджується ними об’єкт.

Источник: kmu.gov.ua