Валютні війни: чи може Трамп провести девальвацію долара?

США визнали Китай валютним маніпулятором. Жодних прямих наслідків у цього рішення немає, але воно налякало світові ринки. На горизонті з'явилася примара валютних воєн.

16 серпня 2019

"Інвесторів найбільше турбує перспектива того, що торгова війна між США і Китаєм переросте у валютну", - говорить економістка з Гарвардського університету Меган Грін.

Валютні війни не обіцяють світу нічого доброго, оскільки девальвація заради скорочення торгових дефіцитів зазвичай призводить до невеликого збільшення експорту, але водночас стримує внутрішнє споживання через подорожчання імпорту. Це веде до інфляції, підвищення ставок кредитів та уповільнення економічного зростання.

В результаті бідніють усі.

Останню валютну війну світ пережив під час фінансової кризи десять років тому. Тоді центробанки наввипередки знижували ставки, і інвестори в пошуку прибуткових інструментів скуповували активи країн. Це підвищувало попит на їхню валюту, піднімало її курс і робило товари та послуги неконкурентоспроможними на світовому ринку. Наслідком було падіння економіки.

Трамп не втомлюється критикувати у Twitter незалежний центробанк, домагаючись здешевлення кредитів і накачування економіки дешевими грошима. Це один зі способів послабити валютний курс, оскільки зниження ставок ФРС скорочує прибутковість американських активів, і тим самим знижує попит на долари.

Однак в останні роки ситуація була зворотною: ФРС робила політику більш жорсткою, тоді як центробанки по всьому світу, навпаки, тримали ставки близькими до нуля. У підсумку ті, хто хотів вберегти євро, єни, фунти чи швейцарські франки від інфляції, купували на них долари, щоб вкласти їх в американські цінні папери. Курс долара зміцнювався, і за оцінкою МВФ зараз він завищений на 6-12%.

ФРС в результаті відмовилася від подальшого підвищення ставок і навіть трохи знизила вартість кредитів, але не тому, що цього вимагав Трамп, а тому, що його торгові війни поставили під загрозу економічне зростання.

Дії американського центробанку наслідували інші.

"Вчора ми стали свідками агресивного зниження ставок центробанками Нової Зеландії, Індії та Таїланду. Цілком можливо, що це - початок валютних воєн", - говорить пані Грін.

"І якщо це так, то й інші країни кинуться послаблювати свої валюти. Результатом буде уповільнення економічного зростання, висока інфляція і дика волатильність на валютному ринку", - прогнозує вона.

Інтервенції

Перші залпи валютної війни пробудили Трампа. Він знову використав свій Twitter проти ФРС:

"Вони зобов'язані Знижувати Ставки сильніше і швидше і НЕГАЙНО зупинити дурне згортання програми грошового стимулювання", - написав він у середу.

Трамп конфліктує з Китаєм, оскільки на нього припадає майже половина дефіциту американської зовнішньої торгівлі товарами, і частка ця продовжує зростати. У минулому році США продали в Китай товарів на 420 млрд доларів менше, ніж купили. З усім іншим світом дефіцит склав 470 млрд доларів.

Трамп намагається виправити перекіс, обклавши китайський імпорт митами. Однак за рік торгової війни дефіцит тільки виріс. Але є й інший спосіб - змусити Китай зміцнити юань. Або послабити долар.

В умовах, коли долар дешевшає, придбані за кордоном за іншу валюту товари стають дорожчими, американці втрачають до них інтерес - і імпорт скорочується. Експорт же, навпаки, збільшується, оскільки для тих, хто платить в євро та інших валютах, американські товари стають дешевшими і доступнішими. В результаті зменшується дефіцит зовнішньої торгівлі - негативний розрив між експортом і імпортом.

Крім інструментів грошово-кредитної політики - насамперед зниження ставок - ослаблення валюти можна домогтися прямими інтервенціями на ринку. Однак девальвувати долар до юаня таким чином не вийде - китайська валюта торгується під жорстким контролем Пекіна і не є вільно конвертованою.

Проте можна надрукувати долари і купити на них євро, єни, фунти і франки. Зазвичай інтервенціями займаються центробанки. Але у Трампа є і власне знаряддя для цих цілей - Exchange Stabilization Fund (ESF) в розпорядженні підконтрольного президенту мінфіну США.

У фонді близько 100 млрд доларів, і якщо мінфін вирішить витратити його на інтервенції, ФРС може брати участь в тому ж обсязі.

"Однак навряд чи вони зараз підуть на це, почасти тому, що перед ФРС гостро стоїть завдання відстояти свою незалежність. Але навіть якщо вони погодяться, 200 млрд доларів при самому оптимістичному сценарії - це крапля в морі", - говорить Грін.

"У підсумку виходить, що у США не так вже й багато інструментів для перемоги у валютних війнах", - підсумовує вона.

Долар залишається світовою резервною валютою. Китай тримає в ньому третину своїх резервів - понад трильйон доларів.

І попри недавнє зниження ставок, держоблігації США все одно привабливіше інших надійних інструментів. Десятирічні папери приносять зараз 1,5% річного доходу в доларах, тоді як британські держоблігації - лише 0,5% у фунтах, які дешевшають. А за право позичити уряду Німеччини в євро або Японії - в єнах і зовсім доведеться платити від 0,5% до 1,5% річних: ставки за цими паперами давно негативні.

Якщо ФРС знову включить друкарський верстат, прибутковість американського державного боргу, можливо, продовжить скорочуватися, проте зростуть ціни на інші активи, насамперед акції. Американський фондовий ринок - найбільший у світі, і в пошуках доходу інвестори кинуться скуповувати акції, номіновані в доларах, підтримуючи курс американської валюти.