Пільгові місця - на даху
Уже більше місяця Нацбанк проводить цільові аукціони із продажу валюти банкам для погашення кредитів населенням і приватними підприємцями. Хоча дані заходи ы називають “аукціонами”, поки НБУ задовольняє 100% заявок комбанків за єдиним курсом - 7,8 грн./USD. Тоді як ринковий курс купівлі готівкового долара в цей період коливався у діапазоні 8,2-8,6 грн./USD. Тобто позичальники одержали можливість заощадити до 10% суми щомісячного платежу.
За 7 проведених у лютому-березні аукціонів (останній відбувся у п'ятницю, 27 березня) регулятор продав більше $300 млн. Відзначимо, що під час обговорення питання про впровадження аукціонів банкіри оцінювали мінімальну щомісячну потребу населення у валюті для обслуговування кредитів у $500 млн. Офіційна статистика НБУ говорить про ще більш значні цифри. Так, наприклад, у лютому позичальники-фізособи погасили заборгованість тільки за кредитами (без урахування відсотків) на $442 млн. Процентні ставки за доларовими позиками становлять у середньому 15% .
Тому, виходячи з обсягу заборгованості населення в розмірі $24,9 млрд за валютними кредитами, щомісяця лише на відсотки повинно йти більше $300 млн. Таким чином, загальну щомісячну потребу населення у валюті для обслуговування кредитів можна оцінити у $750 млн. Виходить, що пільговий розпродаж валюти від НБУ покрив не більше 40% місячної потреби.
Проте більшість банкірів у цілому позитивно оцінюють практику проведення цільових валютних аукціонів. Вони відзначають поліпшення обслуговування кредитів позичальниками. “Захід дуже ефективний - у нас практично всі позичальники купують валюту з аукціону. Курсова чутливість у клієнтів дуже висока. Як тільки з'явилася можливість погашати кредити по 7,8 грн./USD, почали платити навіть ті позичальники, які до цього виходили на прострочення”, - розповідає Олексій Руднєв, начальник департаменту розробки роздрібних продуктів “ОТП Банку”. З колегою погоджується Євген Дем’янов, заступник директора департаменту приватного банкінгу “Райффайзен Банку Аваль”: “Після впровадження аукціонів 20% наших позичальників, що потребують реструктуризації кредитної заборгованості, змогли продовжувати обслуговувати кредити без проведення такої.
Для погашення кредитів валюту з аукціонів використовують 80% всіх позичальників банку”. Сповнена оптимізму і Світлана Черкай, заступник голови правління “Ерсте Банку”: “Навіть різниця курсу 50-70 коп. відіграє велику роль для позичальника, особливо за великого щомісячного платежу”. Правда, є чимало і скептичних відгуків. “Прострочення погашається, але не так швидко, як хотілося б”, - констатує Антон Шаперенков, директор департаменту розробки роздрібних продуктів “VAB Банку”. З ним погоджується заступник голови правління середнього банку з іноземним капіталом, що побажав залишитися неназваним: “Якщо позичальник не міг платити за валютним кредитом при курсі 8,5 грн./USD, то при курсі 7,8 грн./USD - теж навряд чи потягне. Тобто ефект від аукціонів незначний”.
Станом на 1 березня 2009 р. заборгованість населення за валютними кредитами становила майже $25 млрд. При цьому приблизно 75% кредитного портфеля припадає на Топ-15 банків. Валютні кредити обслуговують більше 1 позичальників-фізосіб. Нагадаємо: перший цільовий валютний аукціон відбувся 27 лютого. З того часу у даних заходах взяли участь приблизно 70 банків, з них тільки 40-50 виходять на аукціони регулярно. У той же час на 1 січня 2009 р. валютні кредити населенню значилися на балансах 170 комбанків (з 185 фінустанов).
Завсідниками валютних “розпродажів” є банки - лідери з кредитування населення. Однак є й винятки. Наприклад, якщо вірити офіційним звітам НБУ, Правекс-банк, що входить у Топ-15 банків за обсягами валютних кредитів фізособам, лише двічі взяв участь у валютному аукціоні - 4 березня (купував долари) і 20 березня (купував євро).
У самій фінустанові Бізнесу повідомили: “Банк брав участь в аукціонах із продажу як доларів, так і євро. Всі заявки клієнтів щодо валютних аукціонів були задоволені”. Практично не бере участь в аукціонах “Родовід Банк”, у якому працює тимчасова адміністрація НБУ. Не помічені на розпродажах й інші банки з тимчасовою адміністрацією, за винятком “Надра Банку” і Укрпромбанку. Разом з тим у списку учасників валютних торгів можна побачити і невеликі банки. Наприклад, на аукціоні 6 березня валюту для своїх позичальників придбали банки “Контракт” і “Фамільний” (портфель валютних кредитів населенню - приблизно по $3,5 млн у кожного), а також банк “Альянс” (заборгованість населення - менше $2 млн) А в аукціоні, що відбувся 20 березня, брав участь “Реал-Банк”, у якого кредитний портфель населенню у валюті становить менше $1 млн. Не дивно, адже мінімальна заявка на покупку валюти зараз становить усього $50 тис., що дозволяє брати участь в аукціонах навіть найменшим банкам. Відзначимо, що спочатку мінімальний лот для участі в аукціоні становив $1 млн, потім - $200 тис., що викликало невдоволення дрібних банків.
Процедури
Цікаво, що процедура проведення цільових аукціонів не регулюється якоюсь окремою постановою НБУ, регулятор управляє цим процесом у ручному режимі, розсилаючи своїм підопічним листи і телеграми. Тому не дивно, що умови їхнього проведення часто змінюються, що створює незручності як банкірам, так і клієнтам. Більше того, немає чіткого графіка продажу валюти. Хоча звичайно аукціони проходять щоп'ятниці, якщо буде потреба - щосереди. Протягом них НБУ продає в основному долари, хоча два рази пропонував і євро (продав усього EUR2 млн). Купувати валюту через банки можуть фізособи і приватні підприємці для погашення валютних кредитів, отриманих до 15 жовтня 2008 р. В основному мова йде про іпотеку і автокредити. На аукціоні минулої середи, 25 березня, НБУ вперше продавав валюту для дострокового погашення кредитів, але не більше $50 тис. за кожним кредитним договором. До цього - тільки на погашення поточної та простроченої заборгованості. За словами банкірів, це не викликало особливого ажіотажу з боку позичальників, адже багато банків уже давно надають можливість достроково погашати кредит за пільговим курсом, що навіть нижче 7,8 грн./USD.
На перший погляд, схема погашення кредиту за валюту, куплену в НБУ, проста: банк купує у регулятора долари по 7,8 грн./USD, а потім продає їх позичальникам по 7,8156 грн./USD з урахуванням 0,2%-ного збору в Пенсійний фонд (ПФ). На практиці банки округляють курс, тому валюта обходиться позичальникам по 7,82 грн./USD. Принциповим є питання: за чиї гроші банк купує валюту в НБУ - свої чи позичальника. Під час першого аукціону всі банки купували необхідний обсяг валюти, відповідно до графіка обслуговування кредитів для всіх позичальників, за власні кошти. Однак порахували такий варіант невигідним. По-перше, у такому випадку банк на 2-5 днів “заморожує” свою ліквідність (депонує в НБУ гривню за день до аукціону). По-друге, не всі позичальники приходять платити кредит вчасно (деякі взагалі не приходять), тому частину купленої валюти протягом 5 днів доводиться продавати назад Нацбанку. Внаслідок такої операції банк втрачає кошти в розмірі збору в ПФ.
Більше того, зовсім нещодавно НБУ викуповує невикористану валюту по 7,7 грн./USD. Тобто втрати банків - 12 коп. на кожному доларі. “Ми купили $3 млн, а позичальниками було затребувано всього $800 тис., тобто ми змушені були витратити свою гривню на покупку валюти, а потім продавати невикористану валюту назад НБУ”, - обурюється заступник голови середнього банку. За даними НБУ, тільки після двох перших аукціонів банки повернули приблизно $30 млн, тобто майже 30% всієї придбаної валюти. Незважаючи на це, деякі фінустанови продовжують працювати за такою схемою і далі. “Ми беремо участь в аукціонах своєї гривні. У нашому банку щодня кредити гасять у середньому 2750 позичальників. Спробуйте за п'ять днів обдзвонити більше 10 тис. клієнтів і зібрати з них гривню. Це практично нереально. З боку НБУ це (зворотний викуп валюти за нижчим курсом) некоректно”, - пояснює Руднєв.
У той же час більшість банків купують валюту для позичальників за передоплатою. “Якщо під час перших аукціонів банки купували валюту за свої кошти, то потім багато хто почав купувати тільки для позичальників, які попередньо внесли гривню”, - відзначає Антон Шаперенков. “Ми працюємо за передоплатою, тим самим виконуємо вимоги і рекомендації НБУ”, - підтверджує Дем’янов. У цьому випадку процедура покупки така. Нацбанк сповіщає банки про проведення чергового валютного аукціону, як правило, за два дні. За допомогою дзвінків з call-центрів, SMS-повідомлень банки запрошують позичальників у відділення. Позичальник пише заяву на покупку валюти, відкриває поточний рахунок і вносить (депонує) туди необхідну суму в гривні. Банк складає так званий “Реєстр кредитних угод”, де вказуються ПІБ позичальника, номер і дата договору, сума кредиту, дата погашення, сума щомісячного платежу. Ця інформація в електронному вигляді подається в територіальне управління НБУ для наступного контролю цільового використання валюти. У головний офіс Нацбанку комбанк відправляє консолідовану заявку на покупку валюти.
За словами банкірів, за рахунок валюти, купленої в НБУ, погашення заборгованості по кредитах проводиться автоматично. Але практика показує, що навіть така схема дає збої. “Клієнт може в останній момент передумати і зняти з рахунку депоновані під аукціон кошти, тобто банку доведеться купувати валюту за свої кошти”, - розповідає Антон Шаперенков. Позичальники також можуть зіткнутися з неприємними сюрпризами. “Мій банк відмовив у пільговому погашенні, мотивуючи це тим, що не зміг купити долари. Гривня тиждень безкоштовно пролежала на рахунку в банку”, - ділиться досвідом юрист В'ячеслав. Іноді через нерозторопність банкірів позичальник допускає прострочення. “5 березня я вніс гривню для участі у валютному аукціоні. Строк погашення кредиту - до 10-го числа.
Пізніше одержав листа, що в мене - прострочення. Дзвоню в банк - там говорять, що не купили валюту”, - розповідає Віталій, клієнт одного з найбільших банків. Він не розуміє, чому до 10 березня йому ніхто в банку не міг відповісти на запитання, чи була куплена валюта під час аукціону 6 березня. “У банку мене постійно заспокоювали, мовляв, не переживайте, проблем виникнути не повинно, а 10 березня за 40 хвилин до закриття відділення передзвонили і сказали, що валюти немає, і, щоб не потрапити під санкції, я повинен терміново зробити проплату за ринковим курсом 8,4 грн./USD”, - обурюється позичальник. Треба відзначити, що деякі банки паралельно використовують обидві вищеописані схеми погашення. “Ми практикуємо обидві схеми. З погляду ліквідності, нам нескладно купувати долари за рахунок власних коштів, але в той же час ми зазнаємо втрат, якщо повертаємо валюту Нацбанку - востаннє він викуповував долар по 7,7 грн./USD. На цьому банк, звичайно, втратив”, - говорить Черкай.
З молотка
Практично всі банкіри відзначають високий ступінь бюрократії при покупці валюти через аукціони НБУ. “Сама процедура була погано продумана - дуже багато ручної роботи для банків”, - говорить Світлана Черкай. “Дійсно, дуже багато паперової роботи”, - підтримує її Дем’янов. За словами Антона Шаперенкова, доводиться формувати реєстри, потім звіряти їх, для чого потрібно багато людей. По суті, процедура покупки валюти для позичальника подібна до процедури покупки валюти на міжбанку підприємцями (імпортерами, інвесторами). “Ручний процес у роздрібному бізнесі - це колосальні операційні витрати для банку.
До того ж вся документація повинна десь зберігатися, тому що НБУ може в будь-який момент улаштувати перевірку. Ми дотепер одержуємо негативні відгуки від клієнтів”, - констатує заступник голови правління одного банку з Топ-15 за обсягами валютних кредитів. Дійсно, скарг клієнтів дуже багато. “Банк відмовив у відкритті гривневого рахунку і подачі заяви, мотивуючи це тим, що НБУ не надіслав листа із пропозицією брати участь в аукціоні”, - скаржиться Павло, що обслуговує автокредит в одному зі столичних банків. Програміст Сергій розповідає: “12 березня банк люб'язно запропонував купити валюту за комерційним курсом 8,55 грн./USD замість спецкурсу НБУ. Аргументував тим, що не купували валюту, без пояснення причин. Пізніше зі ЗМІ я довідався, що банк брав участь в аукціоні і навіть продавав зайву валюту назад Нацбанку”. Пан Шаперенков допускає, що деякі клієнти взагалі не проінформовані про аукціони.
Учасники ринку впевнені, що НБУ буде і далі проводити цільові аукціони. Правда, варто очікувати жорсткості умов. “Позичальники прекрасно розуміють, що сьогодні курс аукціону - 7,8 грн./USD, а завтра може бути вищим. Багато чого буде залежати від ринкової вартості валюти. Якщо її курс зростатиме, то Нацбанк теж не стане продавати за нинішнім курсом. НБУ не зможе допомогти всім позичальникам у тих обсягах, на які вони розраховують”, - упевнений Ігор Шевченко, начальник департаменту організації роздрібних продажів банку “Фінанси та Кредит”. А от Світлана Черкай дотримується іншої думки: “Думаю, найближчим часом аукціони будуть проводитися за існуючою зараз процедурою”. У зв'язку з цим відзначимо, що ще 5 березня НБУ рекомендував своїм підопічним (телеграма №13-215/1350-3279) у першу чергу подавати на аукціон заявки для погашення кредитів сумлінних позичальників, які позичили на покупку або будівництво житла, лікування або навчання. Крім того, перевага віддається приватним підприємцям із заборгованістю не більше $50 тис. Поки банкіри не додержуються порад регулятора, але не виключено, що незабаром НБУ буде задовольняти не всі заявки.
Наприклад, не при справах можуть виявитися позичальники, які позичили на покупку автомобіля, взяли безцільовий споживчий кредит під заставу нерухомості або придбали в кредит землю для спекуляцій. До того ж найближчим часом Нацбанк може посилити контроль за використанням валюти, проданої в рамках цільових аукціонів. “Нацбанк виявив значні порушення умов проведення валютних аукціонів і процедури використання іноземної валюти, купленої на аукціонах, з боку банків”, - зазначено в телеграмі НБУ №13-121/1760-4118 від 20.03.09 р. за підписом першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова. Він обіцяє відстороняти порушників від участі в наступних аукціонах, а також інформувати про це громадськість. Відзначимо, що раніше Президент України Віктор Ющенко попереджав главу НБУ Володимира Стельмаха про можливі зловживання під час таких аукціонів.
Автор: Дмитро Гріньков
Джерело: business.ua