Керуючий найбільшою в країні латифундією ТОВ "Українські аграрні інвестиції" упевнений, що в місцевих латифундистів є великий потенціал для розширення своїх землеволодінь. Втім, нинішня ситуація, коли орні землі контролюються тільки через оренду, його не влаштовує.
Навіть в умовах кризи він виступає за відкриття ринку землі. Серед конкурентів його агрогруппа має амплуа гравця, що збирав землі для перепродажу, обробляючи невелику частину підконтрольних наділів. Втім, сам пан Сізов говорить про спекулянтів у третій особі, запевняючи, що хоче бути найбільшим у країні виробником сільгосппродукції.
Багато великих орендарів сільгоспземель уже почали позбуватися від своїх активів. Із чим, на ваш погляд, це пов'язано?
- Є три основних типи гравців на цьому ринку. Перші - це спекулянти, які набирали землю, намагаючись її в остаточному підсумку перепродати. Думаю, що зараз вони цю землю лишатимуть, тому що не можуть платити за неї, а продати права оренди великим операторам у нинішніх ринкових умовах не є можливим. Другий тип - невеликі компанії, які набирали землі, щоб налагодити на них виробництво конкретної продукції.
Припустимо, цукровий завод, якому потрібні землі для вирощування буряка. Вважаю, через нестачу грошей їм доведеться скорочувати площі оброблюваної землі шляхом виведення з обороту найменш родючих полів. Третій тип - великі агрохолдинги за типом нашого. Вони із червня-липня 2008-го зупинили широкомасштабний набір землі в оренду, почавши оптимізацію своїх земельних ресурсів і налагодження ефективного виробництва. Такі холдинги навряд чи позбуватимуться від цієї землі. Але їх в Україні мало - близько 20, і сконцентровано в них не більше 10% сільгоспугідь.
Кого ви вважаєте спекулянтами?
- Їх величезна кількість! Була в людей можливість домовитися з місцевою владою, вони набирали землі як актив, щоб потім перепродати. Ці люди не збиралися налагоджувати виробництво. І таких людей у січні-вересні минулого року на ринку було 70%. Вони ж ринок і розігріли. Орендна плата в середині минулого року в середньому становила приблизно $100 за гектар.
Уявіть собі, у якому стані зараз перебуває спекулянт, що узяв під оренду 10 тис. га і планував рік перетерпіти, зазнаючи збитків, а потім переуступити землю аграріям у кілька разів дорожче. Але йому за цей рік потрібно сплатити оренду на мільйон доларів! Це й раніше були більші гроші, а зараз - просто величезні. Як вони цю орендну плату платитимуть, я не знаю.
Зважаючи на це і у вас украй низький відсоток засіяної землі. Створюється враження, що ви теж орієнтуєтеся не стільки на її оброблення, скільки на перепродаж...
- Є певна кількість несумлінних конкурентів, які поширюють ці чутки, намагаючись у такий спосіб конкурувати з нами на місцях. Насправді торік у нас було засіяно 61% земель - 152 тис. га із тих, що були на початок року 250 тис. га. Ми не засіяли більше тільки з тієї причини, що не вся земля була зареєстрована на момент посівної кампанії. Ми набираємо землю для того, щоб потім на ній вирощувати продукцію. Ми не хочемо бути найбільшим земельним банком, ми хочемо бути найбільшим виробником сільгосппродукції в Україні.
Мораторій на продаж сільхозземель заважає реалізації ваших планів?
- Якщо Україна зацікавлена в тім, щоб сільське господарство не дотувалося, а, навпаки, приносило доходи бюджету, потрібно якомога швидше цю реформу проводити. Так, є думка, що у випадку скасування мораторію великі гравці скуплять землю в селян задешево, і ті, мовляв, залишаться ні з чим. Але це неправильний підхід. У нинішніх умовах той, хто скуповуватиме землю, буде в неї й вкладати, тобто створювати робочі місця, наймати тих же селян.
Але треба визнати, що система реєстрації договорів купівлі-продажу в Україні не готова до того, щоб обробити всю потенційну кількість покупок. Угоди вимагають нотаріального оформлення, а нотаріусів не вистачає. Відповідно, обробка договорів купівлі-продажу може тривати кілька років. У такій ситуації, природно, треба налагодити механізм реєстрації, а потім уже скасовувати мораторій.
Яким чином ви лобіюєте скасування мораторію?
- Ми не займаємося лобізмом. Ми свою точку зору висловлюємо на відповідних форумах. На наш погляд, земельна реформа - в інтересах як держави, так і селян, і виробників. Якщо влада має намір скасувати мораторій в 2010 році, то необхідно спростити процедуру реєстрації договорів купівлі-продажу землі або збільшити кількість нотаріусів. Якщо починати це робити прямо зараз, то цілком реально скасувати мораторій в 2010 році. На наш погляд, інших проблем, крім технічних, для скасування мораторію немає.
Але ж є ще й політичний фактор...
- Зрозуміло, що є величезна кількість груп, які лобіюють свої інтереси. Є люди, яким скасування мораторію не потрібне, і ті, котрим необхідне.
Ви б подужали викуп орендованих земель у випадку скасування мораторію найближчим часом?
- Що значить "подужали"?! Якщо в тих, хто захоче викупити землю, будуть проблеми з фінансуванням, то просто зменшиться ціна землі. Ті, хто має намір землю продати, зроблять це за будь-якіої ціні, і вся та земля, що буде запропонована до продажу, буде викуплена. Якщо мораторій скасувати зараз, буде менша кількість грошей і дешевший гектар. Якщо це зробити після ослаблення світової фінансової кризи, буде більша кількість грошей і, відповідно, більша ціна за гектар.
Автор: Аліса Юрченко
Джерело: vd.net.ua