Про реструктуризацію валютних кредитів уперше заговорили в грудні 2008 року, коли позичальники повною мірою відчули всю "красу" девальвації національної валюти. Однак справа зрушилася з мертвої точки тільки зараз ...
Проблема нестабільності курсів валют не була б такою значною, якби не численні валютні кредити, на які жила країна та її населення останні 3-4 роки. Якщо вже виникають навіть страйки з вимогами урезонити "жадібні" банки, то проблема набула вже не просто локального (на рівні окремого невдачливого вкладника), а загальнонаціонального характеру.
Уже найближчим часом тенденція конвертації "загрожує" стати масовою. Так, "Промінвестбанк" проконвертував у гривню валютні кредити своїх позичальників на $104 млн. (населенню на $16 млн., компаніям - на $8 млн.) Не виключено, що найближчим часом й інші великі банки наслідують цей приклад.
Як це робиться
Раніше Міністерство фінансів виступало за надання позичальникам можливості переказу валютних кредитів у гривневі та за поетапне зниження нормативу адекватності капіталу банків з 10% до 8%. Відповідні пропозиції закріплені в проекті меморандуму про спільні дії НБУ, комбанків і Мінфіну по врегулюванню проблем повернення кредитів населенням і підприємствами, які виникли через девальвацію гривні. Однак даний меморандум не є обов'язковим документом.
Окремі банки вже почали навіть пропонувати переказ валютних кредитів у гривневі у вигляді "акцій". Наприклад, одна зі схем пропонується тим, хто згодний достроково погасити 20% від загальної суми заборгованості за кредитом у валюті. У такому випадку процентна ставка буде незмінною протягом 2 років (у випадку погашення 10% вона буде на 2% вищою), а з третього року складе 18% річних. Переказ суми кредиту проходить за курсом банку в день переоформлення договору. При цьому діє "спеціальний" курс конвертації валюти для погашення валютних кредитів, який нижче курсу інших фінустанов.
Примітно, що "приманка" у вигляді пільгового валютного курсу присутня і в інших випадках. Наприклад, один з київських банків пропонує своїм вкладникам більш низький курс купівлі іноземної валюти. Інший банк пропонує перевести доларові кредити в гривневі за досить привабливим курсом, але ставка при цьому зросте на 26% річних. Можна піти й іншим шляхом - зменшення процентної ставки за валютним кредитом до 3% річних, а іншу частину відсотків виплачувати в національній валюті за курсом НБУ у вигляді комісії за користування кредитом.
Чи на благо?
У цілому, реструктуризація кредитів (у будь-якому виді - кредитні канікули, пролонгація, конверсія) потрібна банкам, тому що на базі цього вони здобувають можливість поліпшити свої активи (хоча й втрачають вигоду). Однак самому позичальникові однаково потрібно враховувати, що умови, які змінилися внаслідок реструктуризації, не стають по-справжньому легкими. Крім того, конверсія валютного кредиту в гривневий не рятує від валютного ризику. Динаміка валют останнім часом важкопрогнозована, і ніхто не може назвати вартість долара США, наприклад, через 6 місяців.
Реструктуризація кредиту є не більш ніж тимчасовим рішенням, що ніяк не рятує позичальника від необхідності обслуговувати заборгованість, яка не зникає, а лише подовжується, а загальна сума її - зростає.
Варто пам'ятати, що при конверсії потрібно заново зареєструвати договір (тобто позичальникові витратитися на його нотаріальне оформлення), а також звірити суму заборгованості. А якщо вартість застави вже нижче розміру кредитної заборгованості, то банк вправі вимагати оформлення додаткової застави, для чого необхідно надати повний пакет документів на цей "допактив" (права володіння й т.д.).
Загальну ситуацію на ринку кредитування описав банкір, який побажав залишитися невідомим: "Кредитування зараз у цілому мертве! Хто буде брати кредит на покупку квартири або авто, якщо ціни на них падають щодня!".
Варто сказати, що в умовах, коли банки різко скоротили свої рекламні витрати про надавані послуги кредитування клієнти можуть просто не довідатися. "Про такі дані в умовах кризи знає call-центр і сам відділ кредитування. Навіть на сайтах банків це може не розміщуватися", - розповідає представник одного з великих банків.
Автор: Андрій Олексієнко
Джерело: news.finance.ua