У Верховній Раді зареєстровано розроблений за ініціативою експертів Національного банку законопроект № 8634, що пропонує скасувати перерахування в резерви банків до 3% суми валютних позик фізосіб. Як не парадоксально, але скасуванням цієї норми регулятор розраховує обмежити валютне кредитування в країні. Аргументує свою позицію він дуже незначною величиною відрахувань в резерви, що, мовляв, ніяк не може обмежити бажання банків видавати валютні кредити.
На перший погляд логіка у подібному кроці регулятора відсутня. Адже для зниження апетитів банкірів, за ідеєю, норму резервування потрібно збільшувати. Але, мабуть, у Нацбанку знають, що роблять. Скасувавши чинну, нехай і неефективну вимогу, регулятор отримує в свої руки набагато більш дієві важелі. Йдеться про \"ручний\" вплив на ринок в оперативному режимі на розсуд чиновників з Інститутської.
Як аргументи на користь своєї ініціативи Нацбанк наводить зарубіжну практику. \"Критерії оцінки кредитів, кількість категорій кредитів і норми відрахувань з кожної з них у відповідності з міжнародною практикою не стандартизовані на законодавчому рівні, а є прерогативою центральних банків держав, які визначають його самостійно, оперативно, в залежності від економічних умов та ситуації на ринку\" , - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Сьогодні, як відзначають в Нацбанку, можливість оперативного реагування з боку регулятора на ризикову ситуацію в банках фактично заблокована в результаті дії положень закону України \"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України\" від 20.05.2010 № 2275-VI. Дія цієї норми зумовлює занижений рівень резервування з кредитування в іноземній валюті і робить цей вид кредитування привабливим для банків. І це при тому, що влада всіляко декларує необхідність зниження доларизації економіки.
Крім того, як побоюються чиновники, збільшення обсягів кредитування в іноземній валюті може сприяти завершення дії мораторію на видачу (отримання) позик в іноземній валюті фізичним особам, які не займаються підприємницькою діяльністю. \"За таких умов роль резервів, своєчасно і в адекватному ризикам розмірі сформованих банками, важко переоцінити, оскільки саме вони беруть на себе функцію нейтралізації негативних наслідків для всієї банківської системи та економіки країни в цілому\", - впевнені автори законопроекту. І тут же додають, що прийняття законопроекту сприятиме мінімізації кредитних ризиків банків, підвищить стабільність всієї банківської системи і простимулює банки залучати ресурси для кредитування в національній валюті.
Експерти та учасники ринку багато в чому з ними погоджуються. Адже будь-які кроки з обмеження валютного кредитування - добро для вітчизняної економіки і населення України. За словами старшого фінансового аналітика інформаційно-рейтингового агентства Credo Line Євгена Савчука, чинна законодавча норма про трьохвідсотковий резервування валютних кредитів не дозволяє банкам враховувати реальну платоспроможність позичальників і, відповідно, ефективно оцінювати якість кредитного портфеля. Зі схваленням документа фінустанови зможуть самостійно встановлювати диференційовані норми резервування в залежності від категорії кредиту, що буде сприяти зниженню ризиків за кредитними операціями у валюті.
\"Проблема з валютним кредитуванням набула загрозливих масштабів. Тому необхідні ініціативи НБУ і парламенту, спрямовані на зниження частки валютних позик в економіці, плюс підвищення фінансової грамотності населення\", - стверджує екс-голова правління банку \"Форум\" Ярослав Колесник.
Разом з тим голова правління банку \"Хрещатик\" Дмитро Гриджук впевнений, що більш ефективно впливати на масштаби валютного кредитування можна було б шляхом встановлення регулятором верхньої межі розміру ставок за гривневими депозитами. І так, щоб умови кредитування населення в гривні могли конкурувати з умовами отримання позик у валюті. Тоді потреба населення брати валютні кредити відпаде сама собою. Одночасно зникне необхідність повністю забороняти валютне кредитування.
Пропоноване Нацбанком скасування норми резервування самн по собі нічого практично не змінює, констатує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Тим більше, додає він, що окрім цієї норми валютне кредитування регулюється ще цілою низкою індикаторів і обмежень. А ось як регулятор буде використовувати можливості \"ручного управління\" банками, які з\'являються у нього в разі схвалення законопроекту № 8634, - питання відкрите. \"Негативним результатом схвалення документа може стати зниження обсягів кредитування. А позитивним - зменшаться валютні ризики і вірогідність погіршення платіжного балансу України\", - прогнозує експерт.
Руслан Кисляк
eizvestia.com