Останнім часом спостерігається тенденція зниження ставок по кредитах для населення. Зараз вона по стандартних позиках в гривні становить в середньому близько 17%. Швидше за все, до кінця літа ставка опуститься до 16%, а в недалекому майбутньому - до 15%. Даний показник може стати наріжним каменем радикальних змін на ринку. На думку експертів, така ставка буде привабливою для багатьох клієнтів.
І хоча зниження ставок є важливим елементом для повноцінного відродження ринку кредитування, але все-таки це не головний чинник. Радикально змінити ситуацію не дозволяє низка проблем.
Проблема №1 - порожні кишені
В результаті політики \"вибілювання\" заробленої плати проблеми з її виплатою ще більше ускладнилася. Тепер більшість українців офіційно отримують лише \"мінімалку\", а реальну зарплату роботодавці повністю переводять в \"конверти\". Крім того, з\'явилася величезна кількість тих, що працюють \"з половини\". Це особи, які офіційно або задіяні по півставки, або на неповний робочий день, що мінімізує офіційну звітність.
До кризи банки закривали очі на показник офіційної заробітної плати, деколи при оцінці платоспроможності позичальника в договір він вписувався з його слів. Так само йшли в діло довідки від ПП, які, як правило, мало відповідали дійсності. Але тепер фінустанови, навчені гірким досвідом, відмовляються видавати кредити неплатоспроможним клієнтам, оскільки саме \"наддовіра\" і призвела до зростання проблемних позик. Крім того, банки при оцінці платоспроможності позичальника аналізують всі його боргові зобов\'язання. Банкіри вважають, що щомісячні доходи фізособи, як мінімум, на 25%, а краще на 50%, мають бути вищими від його щомісячних платежів.
Завдяки такій політиці, коло позичальників, які відповідають банківським критеріям, значно скоротилося. Їх із загального числа бажаючих отримати кредит навряд чи набереться 5%. Доходи решти потенційних позичальників надто малі. Це багато в чому пояснює, чому банки останнім часом стали так активно розвивати ринок невеликих споживчих кредитів. Але такий стан справ не дозволяє розвивати ринок іпотечного кредитування і автокредитування, що на сьогодні найбільш затребуване.
Можна повернутися до докризової практики, але це несе в собі великі ризики для банківської системи. А банки, аби застрахуватися від них, будуть змушені закладати можливі збитки в процентні ставки. Таким чином, створити нормальний ринок кредитування з прийнятними ставками нереально.
Проблема №2 - закладав, не взяли…
Деякі банки у пошуках виходу з ситуації, що склалася, спробували вирішити проблему за допомогою застави. Але на практиці ідея продемонструвала свою неспроможність.
Для банку ідеальною заставою є депозит. Тим часом, дуже рідко, коли на такі умови йде потенційний позичальник. В більшості випадків фізичній особі, в якої є депозит, кредит не потрібен. Він потрібен якраз тим, у кого \"заначки\" немає.
В той же час, криза продемонструвала невигідність застави у вигляді автомобіля. Зараз у банків скупчилася величезна кількість авто, які вони всіма силами намагаються реалізувати. Але попит залишається невисоким, як і в цілому на б/в машини. При цьому збільшення кількості бажаючих придбати такий автомобіль не врятувало б ситуацію. Практика показала, що ціна на новий автомобіль падає швидше, ніж амортизується тіло кредиту. Низку фінустанов почали при оцінці заставної вартості нового авто враховувати швидкість амортизації аналогічної б/в машини. Це частково вирішує проблему, але у результаті виходить, що заставна ціна автомобіля значно нижча від купувальної вартості. Як результат - банк здатний прокредитувати, в кращому разі, лише 50-60% ринкової вартості автомобіля, а це часто невигідно позичальнику.
З нерухомістю як з об\'єктом застави ще більше проблем. На даний момент деякі її категорій (земельні ділянки, гаражі, квартири в невеликих провінційних містечках) неможливо реалізувати через відсутність попиту, на інше ціни продовжують падати. Тому при оцінці заставної вартості нерухомості доводиться враховувати динаміку на ринку. Як результат - зараз непоодинокі випадки, коли банки згодні видати кредит на суму не більше 30% вартості нерухомості, що купується.
Проблема №3 - бажаєте поручитися…
До кризи банки часто використовували при наданні кредиту механізм поручительства. Згідно з світовою практикою, це - дієва система, оскільки дозволяє отримати позику без застави. На ділі все виглядало таким чином – батьки, маючи житло і отримуючи стабільну заробітну плату, могли шляхом поручительства дати можливість молодій сім\'ї своїх дітей стати на ноги, обзавівшись житлом в кредит. Але з приходом кризи поручителі повною мірою відчули на собі солідарну відповідальність з позичальником, що породило масу конфліктів і створило негативні прецеденти. І хоча зараз банки пропонують позичальнику для поліпшення кредитного рейтингу надати майнове поручительство, бажаючих \"відповідати\" стає все менше.
Всі ці проблеми ведуть до того, що середні ставки по стандартних кредитах знижуються, але індивідуальні, з врахуванням всіх чинників, залишаються високими. Зараз нерідкісні випадки, коли позичальнику пропонують кредит в гривні під 16,5% річних, але при дотриманні низки вимог. І якщо він не може їх виконати, то ставка зростає вище 20%, а деколи і 25%. Лише зростання добробуту українців може здешевити кредити, але звідки ж цьому взятися в умовах української економіки.
Олександр Охріменко
finance.ua