Як заощадити 50% на опаленні та гарячій воді

Настав час високих тарифів. Дехто з нас уже оцінив свої витрати, інші поки що не усвідомлюють, наскільки подорожчали послуги. Точніше, усвідомлюють усі, але ж якою мірою? І всіх цікавить, як можна знизити витрати "на тепло".

14 червня 2017

Заміна вікон та утеплення фасадів, поза сумнівом, сприяють зниженню витрат на опалення. Але мало хто знає, що сучасні технології дають змогу знизити витрати на опалення та підігрів води (гаряче водопостачання) ще на 50%, а в найкращому разі — на 80%.

Опалювальний сезон позаду, можна перевести подих і спокійно оцінити, що все-таки відбулося з тарифами на опалення і як жити далі? Ця стаття насамперед не для одержувачів субсидій, а для тих домовласників, які платять за опалення самостійно та по повній.

Час нових, високих, тарифів

2016-й став першим роком із ціною на газ для населення на рівні 6,88 грн за кубометр. Причому підвищення відбулося так швидко, що споживачі просто не встигли усвідомити це та звикнути до таких чисел, не кажучи вже про планування бюджету сім'ї. Тепер багато хто переймається запитаннями: чи можна знизити платежі за опалення, чи є альтернатива газу, а також чим опалювати дешевше?

Забігаючи наперед, скажу: так, альтернатива є, вона доступна вже близько 50 років!

І відповідь на запитання про кращу альтернативу в кожному конкретному випадку легко знайти, порівнявши вартість однієї одиниці теплоти, яка отримана з різних джерел та яку потрібно витратити для обігріву житла й нагрівання гарячої води.

Для наочності краще використати визначення, які дозволять зіставити порівнювальні варіанти. Наприклад, в Україні абсолютна більшість приватних домогосподарств має водяне опалення, тобто котли нагрівають воду, і далі вже вона переносить тепло по радіаторах. Тому важливо говорити про уніфіковану одиницю теплоти для всіх видів опалення.

Що таке одна кілокалорія та одна гігакалорія?

Одна кілокалорія (1 ккал) — це кількість теплоти, яку потрібно витратити, щоб підігріти літр води на один градус Цельсія при атмосферному тиску. 1 Гкал дорівнює 1 000 000 000 калорій.

Легше уявити собі ці терміни та цифри на такому прикладі. Для гарячого водопостачання (ГВП) і обігріву будинку площею 250 кв. м у сезоні 2016–2017 рр. було використано близько 4000 кубометрів газу, що при теплотворній здатності газу в межах норми (7600 ккал/куб. м) становитиме 30 400 000 ккал, або30,4 Гкал.

Далі пропоную порівнювати вартість 1 Гкал тепла, отриманого різними способами, щоб не загрузнути в еквілібристиці цифр і площ умовних будинків та інших параметрів. До того ж рано чи пізно в Україні буде впроваджено облік газу за калорійністю, а не за кубічними метрами, отже, будемо звикати (див. табл.). Також використаємо тарифи для двозонного обліку електроенергії, за якого вартість електроенергії дорівнює 50% від денного тарифу в період із 23.00 до 7.00.

З даних таблиці видно, що насправді з трьох теплогенераторів найбільш економічним є дров'яний котел. Цей факт інтуїтивно усвідомлюють практично всі домовласники. Підтвердження цього — попит на дров'яні котли та дрова.

Однак у цього способу опалення, звичайно ж, є недоліки, а саме — потрібно "працювати" кочегаром, вантажником, сажотрусом і т.ін. Багато хто свідомо йде на ці жертви задля порівняно низької вартості опалення. Але вже через рік після активізації санкціонованої державою кампанії заміни газових котлів на альтернативні (насамперед дров'яні) знищення лісів призвело до практичної заборони на нелегальну заготівлю дров (де, як ви думаєте, їх беруть доведені до злидарського існування громадяни?). У свою чергу, це викликало дефіцит дров та їхнє значне подорожчання.

Тим часом порівняння, наведене в таблиці, свідчить про ще один цікавий факт: всіма улюблений і дешевий електробойлер, що його мешканці часто використовують для нагрівання води, обходиться удвічі дорожче, ніж ГВП від газового котла, і в 3–3,5 разу дорожче, ніж нагрівання води з допомогою теплового насоса.

До речі, така сама ціна 1 Гкал (1954 грн — удень і 977 грн — уночі) і для "чудових" керамічних панелей, інфрачервоних обігрівачів, електричних теплих підлог, катодних котлів та інших "дивин", які широко пропонують в Інтернеті та диво-фахівці.

Насправді з курсу фізики для дев'ятого класу відомо, що кількість теплоти в елементах опору будь-якого типу пропорційна силі струму в другому ступені та опору. Решта — домисли та маніпуляції, покликані спонукати споживачів, які забули фізику та сподіваються на диво, купити чергову "технологічну" новинку.

Чи є резерви зі зниження вартості опалення?

Сучасні технології дають можливість істотно знизити витрати на опалення й підігрів води порівняно з вищезгаданими традиційними котлами. Йдеться про "перекачування" енергії з навколишнього повітря з допомогою фактично холодильної машини.

Це не фантастика, а технологія, причому вже досить стара й налагоджена. Навіть коли за вікном мінусова температура, наприклад, до -25ºС, повітря містить теплову енергію, а теплонасосна технологія дозволяє її вилучити та обігріти нею наші житла й нагріти воду.

Часто застосовують звичний штамп — повітря безплатне! Але, чесно кажучи, для цього усе ще потрібна електрика, в основному для роботи компресора — серця теплового насоса, тому вартість 1 Гкал визначатиметься електроспоживанням теплонасосної установки (див. табл.).

Неважко помітити, що вартість 1 Гкал при використанні теплового насоса й двозонному обліку електроенергії на 72% нижча влітку та на 66% узимку, ніж вартість такої самої кількості теплоти, отриманої з допомогою газового котла. Це багато, але про це майже ніхто з домовласників не знає!

Домовласники, які мають пільговий тариф на електрику (електроопалення), взагалі опиняються поза конкуренцією та з урахуванням двозонного тарифу в будь-який час року можуть одержувати тепло на 80% дешевше, ніж при використанні газу.

Причина такої переваги теплонасосної технології в тому, що "перенесення" тепла з навколишнього повітря з допомогою холодоагента обходиться дешевше, ніж спалювання різних видів палива. Електроенергія витрачається в основному на роботу компресора з прокачування холодоагента.

Звичайно, як у будь-якої медалі, у цього способу опалення є й недоліки, але грамотне використання може звести їх до мінімуму. Для докладного опису особливостей застосування технології може знадобитися не одна стаття, тому звертаю увагу ще на один аспект цієї проблеми.

Теплонасос як резерв для досягнення газової незалежності?

Чи може теплонасосна технологія стати тим резервом, який забезпечить незалежність окремого домогосподарства та країни в цілому від газу?

Відповідь — так! І от чому. Технологія має досить широку сферу можливого застосування, яка включає приватні домоволодіння, будинки, разом з багатоповерховими, офісні будівлі, установи.

У США, Європі, Китаї та інших країнах чилери (теплові насоси) здавна використовують для опалення та охолодження готелів, житла й навіть виробничих приміщень. Подорожуючи світом, ви просто не звертали уваги на дивні агрегати, які часто розташовані на дахах будинків або поруч із ними. Це і є теплові насоси, які нагрівають або охолоджують повітря в системах вентиляції, воду в системах водяного опалення й навіть підігрівають воду в системах гарячого водопостачання.

На прикладі Харкова розглянемо, скільки можна заощадити на опаленні. За даними "Укрпошти", у Харкові та околицях розташовується близько 64 тис. приватних домогосподарств. Усі ці будинки різні, але якщо взяти в середньому та припустити, що площа будинку становить 90–100 кв. м і витрати теплової енергії за сезон на рівні 15 Гкал, то сукупне енергоспоживання становитиме 960 000 Гкал, на виробництво яких може піти 137 млн кубометрів природного газу.Приблизно половину від цієї кількості, а саме — 67 млн кубометрів, можна заощадити, перевівши весь приватний сектор на теплонасосне опалення.

Додайте до цього 8 тис. багатоквартирних будинків із енергоспоживанням кожного за сезон близько 500 Гкал і ви одержите астрономічні суми: 4 000 000 Гкал, або 4 000 000х143 куб. м = 572 млн кубометрів газу, який необхідно поставити тепломережам для обігріву цих багатоповерхівок.

Загальне споживання газу житловим сектором Харкова та районів, не рахуючи установ і фірм, за моєю оцінкою, становить не менш як 710 млн кубометрів. Економія від цього обсягу може становити приблизно половину, тобто 355 млн кубометрів.

Додайте до цього перспективні можливості для розвитку електроенергетики країни і ви зрозумієте, що, м'яко кажучи, уряд і домовласники недооцінюють того потенціалу, який несе в собі описувана технологія.

На моє переконання, теплонасосна технологія спроможна повністю позбавити країну використання газу для опалення житла й будинків.

Якщо врахувати той факт, що електрогенерація через падіння виробництва недозавантажена, і багато електростанцій працюють на неповну потужність, то величезний невикористаний потенціал України саме й може полягати у використанні електроенергії для потреб обігріву з допомогою теплонасосних установок.

Давайте помріємо та прикинемо, скільки витратить уряд, якщо подарує кожному приватному будинку тепловий насос?

Вартість такого подарунка для умовного будинку в 90–100 кв. м, для зручності підрахунків, приймемо на рівні 2500 дол. для кожного домогосподарства!

"Подарунок" від уряду для 64 тис. домогосподарств Харкова обійдеться державі в 160 млн дол.! Величезна сума, скажете ви, і будете праві. Але варто врахувати от що:

1. Це рішення дасть змогу заощадити приблизно 50% газу, або 67 млн кубометрів у газовому балансі міста. Цей газ коштує 460 млн грн, або 17 млн дол. лише за один сезон! Тобто кожний сезон місто та його жителі в індивідуальних будинках будуть заощаджувати для країни газ на суму 17 млн дол. Багатоквартирні будинки, перейшовши на теплонасосне опалення, могли б додатково давати економію приблизно 286 млн кубометрів газу (витрати тепломережі), що коштує 2 млрд грн, або 75 млн дол. за сезон.

2. Це рішення допоможе знизити найбільшу статтю витрат сімейного бюджету для домовласників на 50%.

3. Це дасть можливість використовувати "нічну" електроенергію для опалення й тим самим вирівнювати криву споживання для генерації, наприклад, Зміївської ТЕС, що значно знижує кількість палива для генерації електроенергії. До речі, для вирішення такого самого завдання держава побудувала Дністровську ГАЕС вартістю близько 3 млрд дол.

Звичайно, наведені вище цифри досить приблизні, і нехай фахівці рахують вигоду та економічний ефект у масштабах держави.

Справа приватних домовласників — уже сьогодні вирішувати, яким способом вони готові забезпечувати опалення свого будинку, особливо з огляду на те, що платять за все це вони зі своєї кишені. Строк окупності такої установки в приватному будинку — 3–4 роки.

Я лише підкреслю важливість тематики та актуальність технології тим фактом, що в усьому світі розширюється державна підтримка домовласників, які приймають рішення встановити в себе тепловий насос. Україна не виняток, і цілий пул міжнародних спонсорів (програма IQ Energy) "дарує" безоплатно 20% від вартості обладнання тим, хто перейде на цей перспективний варіант.

На сьогодні в Україні існує кілька програм підтримки домовласників при переході на енергоефективні види опалення:

— програма IQ Energy, яка підтримується європейськими донорами й кількома банками України, відповідно до якої всім, хто використовує енергоефективні технології, виплачується 20% від вартості обладнання та витрат на монтажні роботи;

— програма "Теплі кредити" від Ощадбанку, Приватбанку та Укрексімбанку (тимчасово призупинена через вичерпання бюджету), яка компенсує до 30% витрат домовласників, але не більш як 14 тис. грн;

— програма "Теплі кредити" для багатоповерхових (багатоквартирних) будинків, що мають статус ОСББ або ЖБК, яка компенсує з різних джерел до 80% від вартості обладнання, крім монтажних робіт.

Як бачимо, Європа та наш уряд заохочують перехід на альтернативні енергоефективні види опалення. Це той рідкісний випадок, коли інтереси приватних домовласників збігаються з інтересами держави, і можна сказати, що газова незалежність країни починається з газової незалежності кожного окремо взятого домоволодіння.

Та, на жаль, більшість населення, включаючи учасників ОСББ, поки ще недостатньо користуються такою сприятливою можливістю.

Автор: Валерій Самарський інженер, приватний підприємець